Всім добре відомо, що нинішній міський голова Рівного до свого обрання був проповідником. І тепер ним частково залишається. І це дарма — тому що між проповідником і всенародно обраним головою міста з населенням понад двісті тисяч людей є різниця. Бо хто такий проповідник? Людина, яка публічно проголошує ті чи інші думки та закликає цим думкам слідувати.
Жодної відповідальності проповідник ні перед ким не несе. Хіба що пере самим собою чи автором вчення, яке він проповідує. Вдалося проповіднику переконати людей — добре! Не вдалося — так і буде. Нічого страшного. Навіть навпаки — бо проповідники бувають різні. Звісно, усі вони закликають до чогось доброго, лише добро у різних проповідників часом буває різним. Тож наш шановний голова вирішив зацитувати нам іншого проповідника — Мартіна Лютера Кінга, який у шістдесяті роки минулого століття проповідував у США Слово Боже, закликаючи до рівності негрів та білих. Тоді ще негрів можна було називати неграми, і сам Мартін Лютер Кінг навіть не думав на це ображатися. Згадав Третяк про американського проповідника у той момент, коли насолоджувався спогляданням праці одного з рівненських двірників. Бо ж відомо, що вічно можна дивитись на вогонь, який горить, воду, що тече, а також на те, як хтось працює. За версією міського голови, все у нас буде добре, якщо всі, включаючи двірників, працюватимуть натхненно. Я так розумію, що це стосується і міського голови, який замість споглядання чужої праці міг би прогулятися центром міста уздовж річки Усті. Звісно, якби проліз через густі дикі чагарники, якими позаростали береги річки, перетвореної на болото. Або скупався б наш голова у Басівкутській водоймі поряд із трубою, яка несе туди каналізацію із сотень новобудов. Може тоді він згадав би ще не одну цитату того ж самого Мартіна Лютера Кінга чи ще якогось знаменитого проповідника. І повідомив би нам про це. А річка і далі залишалася б стічною канавою, зарослою диким лісом. Напевно, пану Олександру ніхто не підказав, що на його нинішній посаді слід не проповідувати, а працювати. А праця міської влади не обмежується самою лише роздачею забудовникам землі понад річкою, де будувати завжди було заборонено. Влада мала б опікуватися і тою частиною берега, яку поки що не забудували. Бо в чому різниця між Олександром Третяком і Мартіном Лютером Кінгом? Різниця в тому, що американський проповідник не був, на відміну від Третяка, посадовою особою і міг закликати до чого завгодно. А у вільний від закликів час насолоджуватись тим, як хтось працює. Зрозуміли різницю?