У вихідні наш чемпіон із боксу знову побив свого суперника! Вже й не злічити якого поспіль. Ми усі цим законно пишаємося. Не так багато у нас приводів порадіти світовому успіху свого співвітчизника. Упевнений, що будемо мати такий привід ще не один раз. Аби лише ніщо нашому чемпіону не завадило. Що йому може завадити? А хіба ви не бачите розвішаних усюди його зображень?
У вихідні наш чемпіон із боксу знову побив свого суперника! Вже й не злічити якого поспіль. Ми усі цим законно пишаємося. Не так багато у нас приводів порадіти світовому успіху свого співвітчизника. Упевнений, що будемо мати такий привід ще не один раз. Аби лише ніщо нашому чемпіону не завадило. Що йому може завадити? А хіба ви не бачите розвішаних усюди його зображень? Не на рекламі боксу, що було б логічно, а на передвиборчих плакатах як лідера політичної партії. Тобто політикою найвищого національного рівня наш боксер-чемпіон займається у вільний від боксу час. Це виглядає саме так, бо на пряме запитання про те, чи завершить наш чемпіон свою кар'єру після виборів, відповіді нього не було. Як тут не згадати стару байку про єврея, який у тому разі, якби став царем, ще й трохи шив би вдома. Запитаєте, а що тут такого? Популярний спортсмен хоче стати політиком і захищати народні інтереси. Ніхто не проти, але спробуймо відповісти на запитання, що легше — бути чемпіоном із боксу, тобто вміти добре бити морди, чи керувати парламентом або парламентською фракцією, вирішуючи долю України? Відомо, що аби стати чемпіоном, наш боксер довго і наполегливо тренується вже третій десяток років. А де він тренувався у керівництві державою? Я не про диплом про вищу освіту, який у нас не є проблемою. Тим більше що у боксера нашого навіть дисертація є захищена років із десять тому. Але він чомусь ніде тепер не називає себе кандидатом наук. А дарма. Цікаво було б запитати, яких саме? Думаєте, він згадає? У тих же Америці та Англії, чиїх боксерів наш чемпіон регулярно колотить на рингу, без диплома якого-небудь Кембриджа у депутати не потикайся. Крижопільська академія там не проходить. Або не так. Чи можемо ми уявити собі кого-небудь із побитих нашим чемпіоном за останні роки іноземців у ролі кандидата у депутати парламенту своєї країни? Навіть Росія свого боксера далі реклами мобільних телефонів не допускає. А міг би і дисертацію… Ви не подумайте, я нічого не маю проти нашого чемпіона з боксу. І не тому, що дискутувати з ним сам на сам якось психологічно некомфортно. Просто він так само як і кожен із нас має право обирати і бути обраним. Навіть у президенти. Нинішній наш хоч і минуле має досить строкате, але ж керував перед цим хоча б автобазою! А що боксер? Уявіть собі, що його обрали головою Верховної Ради. Чому ні? І ось голова законодавчого органу великої європейської держави роздягається до пояса і в самих трусах виходить на ринг бити морди… Гадаєте, закордонні парламентарі це зрозуміють правильно? Про нас не йдеться. Ми все зрозуміємо. Якщо у нас можна йти у депутати, не знімаючи боксерських рукавичок, то жодних запитань до нас з-за кордону бути не може. А те, що нам візи не відкривають і сприймають як напівбандитів, то це не з тої причини, що у нас боксери до влади йдуть. Просто не розуміють нас там. Там, де кожен займається своєю справою професійно. Там, де ніхто не плутає боксерський ринг із парламентом. Тому саме ми до них просимося, а не вони до нас.
