Із дитинства маю звичку чіплятися до слів. Мабуть тому, що вже малим помічав за дорослими звичку ховати відсутність роботи за гарними словами, здебільшого іноземного походження. І знаєте, досі від цього не позбавився. І тому не просто читаю написані великими літерами слова, а й намагаюся уявити, що вони означають. У результаті роблю висновки, які можна сказати словами, які багато чого означають, але писати які у газеті у нас поки що не заведено. Із останніх моїх надбань хотів би виділити слово "стабільність", яким нині нас годують із усіх парканів. "Стабільності досягнуто" — як це перекласти на людську мову? Наприклад, у мене стабільно болить зуб, причому так, що на стіну лізти хочеться. А лікар замість лікувати каже, що стабільності ви вже досягли, тепер чекайте добробуту. Чекаю, але зуб не проходить.
Із дитинства маю звичку чіплятися до слів. Мабуть тому, що вже малим помічав за дорослими звичку ховати відсутність роботи за гарними словами, здебільшого іноземного походження. І знаєте, досі від цього не позбавився. І тому не просто читаю написані великими літерами слова, а й намагаюся уявити, що вони означають. У результаті роблю висновки, які можна сказати словами, які багато чого означають, але писати які у газеті у нас поки що не заведено. Із останніх моїх надбань хотів би виділити слово "стабільність", яким нині нас годують із усіх парканів. "Стабільності досягнуто" — як це перекласти на людську мову? Наприклад, у мене стабільно болить зуб, причому так, що на стіну лізти хочеться. А лікар замість лікувати каже, що стабільності ви вже досягли, тепер чекайте добробуту. Чекаю, але зуб не проходить. Довелося піти до іншого стоматолога. Того, що нормальною мовою говорить. Той пообіцяв моєму зубові "покращення вже сьогодні", що обійшлося мені у п'ятсот гривень. Ото й думаю — сиди із досягнутою стабільністю і мовчи. Коли ж захочеш покращення — заплати! Запитаєте, чому я не пішов одразу до безплатного лікаря, якого мені гарантує Конституція? Відповідаю — злякався ще більшої стабільності. Бо стабільність, якщо вірити нинішнім телеекранам, головне у нашому життя досягнення. Ось візьміть Віктора Януковича, який нас веде від покращення до стабільності і далі. Він, я так думаю, стабільності вже досяг. Принаймні у своєму словниковому запасі. Як знав півтори тисячі слів у буремній юності, так і тепер знає. Щоправда, деякі намагається не вимовляти, хоч лізуть вони із нього. А він їх не пускає. Боротьба забирає багато сил, тому промови йому пишуть спеціальні люди. І не лише йому. Усім президентам промови пишуть. Американці цим письменникам навіть назву придумали — "спічрайтери". Їм легко — їхні президенти університети закінчували. А наш — одразу у професори! Спробуй тепер напиши йому промову, щоб він усі слова у цій промові знав! Ну де ти такого "спічрайтера" знайдеш, який би півтори тисячі слів знав! Шукають — знайти не можуть. У розумних тих слів тисяч із десять. Намагалися вибити частину із голови. Не виходить. Або загалом мову віднімає, або ті слова непотрібні таки лізуть. Невже тому спічрайтеру президентському не зрозуміло, що не читав Янукович давньогрецьких поетів. І не слухав. А коли чув про них, то не знав, про кого мова. Ось і обізвав того ГомЕра, назвавши його ГОмером. І до покращення справа не йде. Загалом досягти президентської стабільності у знаннях історії та літератури не так просто, як здається. Бо ж як не крутись, а щось десь почуєш чи побачиш. А потім полізе воно з тебе. В той час як норма — півтори тисячі слів. Менше можна — більше ні в якому разі. Власне, є персонажі, які взагалі одним словом обходяться. Так і кажуть — офуєнно зафуячив фуйову фуйню і офуїв! Виглядає привабливо, але подібна стабільність у нас, як я сподіваюсь, поки що попереду. Аби цей лише раптом не настав. Як його? Згадав — добробут! Як не згадати — не кожному паркані написано! Стабільність — добробут. Але це за гроші написано. За безплатно у нас на парканах інші слова пишуть, набагато коротші. Але це після виборів. Тоді для писання цих слів у нас буде скільки завгодно і часу, і парканів. Бо ж стабільність настане остаточна!
