Приїхав оце із столиці до Рівного і відчув, що мені чогось не вистачає. Ніби зникло щось із вулиць. Подивився — ніби будинки на місцях стоять, інспектори Державтоінспекції на Соборній під знаками як завжди причаїлися, вивіски на магазинах та реклама такі самі. Люди теж звичайні — зранку заклопотані, а увечері трохи напідпитку. Лише зранку на свіжу голову збагнув, чого не вистачає міським вулицям. Їм не вистачає передвиборчої реклами комуністів.
Приїхав оце із столиці до Рівного і відчув, що мені чогось не вистачає. Ніби зникло щось із вулиць. Подивився — ніби будинки на місцях стоять, інспектори Державтоінспекції на Соборній під знаками як завжди причаїлися, вивіски на магазинах та реклама такі самі. Люди теж звичайні — зранку заклопотані, а увечері трохи напідпитку. Лише зранку на свіжу голову збагнув, чого не вистачає міським вулицям. Їм не вистачає передвиборчої реклами комуністів. Ви не повірите — увесь Київ від центру до околиць обвішаний рекламою червоного кольору, де ці комуністи, причому винятково на "русском язикє", обіцяють усе у багатих відібрати і народу повернути. Причому написи з часом оновлюються — видно, що працюють професіонали. На вулицях стоять передвиборчі намети червоного кольору із серпом-молотом, у яких нудьгують найняті роздавачі агітаційних матеріалів. Словом, усе як і належить перед виборами. Не подумайте, я не збираюся полемізувати з тими політиками, що хочуть пролізти до влади під червоним прапором. І агітувати не буду ні проти кого, ні за кого. Ви ж самі не дурні і без мене все знаєте. Мене інше дивує — чому комуністична реклама зникає звідусіль, варто від'їхати за сорок кілометрів від Києва у західному напрямку. Зникає зовсім. Жодних ознак партії, яка збирається "вєрнуть страну народу". У Рівному цього теж немає, тому й відчув я щось незвичне, сюди приїхавши. Дивно, чи не так? А може, і в нас є такі, хто хоче все "вєрнуть", причому виключно "па-русскі"? Чому київські комуністи залишили їх без агітації? Вони, бідолашні, може, й не здогадуються, як потужно послідовники Симоненка борються на плакатах із "проклятими капіталістами". Ну ви розумієте, що це все я пишу в порядку "шутки юмора". Бо ж нічого ні у кого ніякі комуністи не відберуть і відбирати не збираються. Як казали у старому кінофільмі — все вже відібрали до них. А тепер роздають відібране тим, хто готовий добре попрацювати над тим, щоб опозиція на виборах не перемогла. Порціями дають. Не дуже великими, але тим, хто бере, вистачає. Беруть і витрачають на усіляку безглузду агітацію. То молодицю вузьколобу по всій країні розвішували. Побачили, що не сподобалась — футболіста до неї підмалювали: висять тепер удвох. Ну а комуністам, як видно, грошей дали винятково під результат. У наших краях результату в них, звісно, бути не може, ось і вирішили не викидати гроші дарма. А може, й не так було? Може, спритні представники комуністів гроші взяли, а плакати і заклики розвішали лише там, де бувають замовники. А що замовники? Один із них так нещодавно і сказав, коли його запитали про стан доріг. Мовляв, мені дорога потрібна лише щоб до аеропорту столичного доїхати. Ось ці комуністи і розвішали свої гасла лише там, де їхні замовники їздять — по Києву та на околицях уздовж доріг, яким їдуть до своїх маєтків ті, у кого вони хочуть ніби "усе відібрати". І ви знаєте, вони не помилилися. Згадайте себе — чи дуже часто ви відхиляєтесь від свого щоденного маршруту? Просто так, щоб іншою вулицею пройти чи іншою дорогою проїхати. Не згадали? Так і ті, хто оплачує цей увесь вуличний комунізм у столиці та її околицях, теж куди їм не треба не їздять. І правильно роблять. Нам і без їхнього комунізму є чим займатися.
