Чому поручик? Тому що це слово походить від слова «поручать» (по-нашому — доручати). Ось і наш чинний президент тільки й робить останнім часом, що доручає. Зняти когось із посади, прийняти якийсь закон, розробити якусь реформу і так далі. Результату цих доручень поза інформаційним полем поки що не видно.
Згадаймо доручення Зеленського знайти для його президентського «офісу» інше приміщення — у старому, мовляв, некомфортно. І що з цього вийшло? Нічого! Тому що президенту пояснили усі вимоги, яким має відповідати споруда, де розміщується глава держави (він і його команда про це, як видно, не здогадувалися). І все — вже ніхто нікуди не переїжджає. Приміщення колишнього центрального комітету Комуністичної партії Української радянської соціалістичної республіки, де після 1991 року розташовувалися українські президенти, тепер вже нікому не муляє. Все там виявилося комфортним. А що доручення не виконали, то це не біда — головне, прозвучало красиво! Приблизно те ж саме, як видається, чекає на усі інші доручення Зеленського, які він вже нароздавав і ще нароздає. Тому що не розуміє він поки, що далеко не всі доручення можна виконати. А від нерозуміння, чи то свідомого, чи ні, маємо результат. Справді, чому б не пообіцяти дати усім високі зарплати? Народу сподобається! Можна навіть це зробити, надрукувавши додатково кілька вагонів грошей. Але гроші ці, коли вони нічим не забезпечені, моментально знеціняться, як це було після 2014-го. Тоді навіщо ці всі доручення, запитаєте? Все просто — наш добрий та справедливий президент дає добрі й справедливі доручення, а погані міністри та депутати ці доручення не виконують! Значить, геть міністрів та депутатів і слава нашому президенту! Ну, як у москалів, коротше… Поки що це працює — народ шаленіє від захвату від доручень президента Зеленського. Не від результатів, а просто від того, як ці доручення артистично даються. Що буде далі? Ніхто не знає, і я теж не знаю. Але хочу попередити, що з дорученнями нашого президента може статися те, що сталося з дорученням ще одного відомого в народі поручика. Є байка про те, що цей поручик доручив було друзям-гусарам викупати коней у шампанському. А коли друзі сказали, що нема грошей, знайшов вихід: то, може, хоча б кота пивом обіллєм?
