Тут мене по телевізору показали. По всіх каналах вітчизняних і зарубіжних. Не подумайте, я нічого такого не зробив. Просто у кадр потрапив випадково. Завжди збоку був, а тут раптом потрапив. І пішов разом із справжнім героєм телесюжету гуляти по телеекранах. Звісно, що мене помітили. Знайомі та друзі колишні, яких я багато років не бачив, почали телефонувати з усіх-усюд. Запитувати почали, як моє здоров’я, як сім’я, як діти. Чого, запитую, згадали раптом про мене? По телевізору побачили — відповідають. Ну і нехай би так і було, коли вже так сталося. Буду знати наступного разу, як до кадру втрапляти чи навпаки. Але думки до голови полізли. Бо ж це я практично випадково до того телекадру потрапив.
Тут мене по телевізору показали. По всіх каналах вітчизняних і зарубіжних. Не подумайте, я нічого такого не зробив. Просто у кадр потрапив випадково. Завжди збоку був, а тут раптом потрапив. І пішов разом із справжнім героєм телесюжету гуляти по телеекранах. Звісно, що мене помітили. Знайомі та друзі колишні, яких я багато років не бачив, почали телефонувати з усіх-усюд. Запитувати почали, як моє здоров’я, як сім’я, як діти. Чого, запитую, згадали раптом про мене? По телевізору побачили — відповідають. Ну і нехай би так і було, коли вже так сталося. Буду знати наступного разу, як до кадру втрапляти чи навпаки. Але думки до голови полізли. Бо ж це я практично випадково до того телекадру потрапив. А скільки людей роблять це навмисне! Тільки й думають, як би так втертися біля знаменитості, яку знімають, щоб і самому до кадру потрапити. Бо непросто це зробити. Це я про зверхників наших кажу. Біля яких все чітко розписано. Хто зліва, хто справа, хто позаду. Кожному своє місце. Колись, по молодості, я дивувався: навіщо дорослі мужчини стоять поруч із промовцями на мітингах по годині і нічого не роблять? Дарма ж час втрачають! Скільки могли б зробити за цю годину! Скільки заробити! Вже потім мені пояснили, що якраз саме так гроші і заробляються. Кожна хвилина стояння поруч, наприклад із Президентом, збільшує твою вартість на певну суму. А той, хто біля нього кілька місяців на людях покрутився, взагалі може ні про що не турбуватися. Бери знайоме всім своє обличчя як перепустку і йди вперед, питання вирішуй! І собі, і людям! Ніхто тобі не відмовить, бо тебе звикли бачити поруч з Ним чи поруч з Нею. Коли ж карта добре ляже, то й сам ти можеш стати з часом Ним чи Нею. Їх же за що обирають? Може, за розум особливий чи за добрі діла? Просто їх знають, по телевізору бачили у відповідній обстановці. А тебе не бачили. І хоч би ти був у сто разів розумніший, шансів у тебе — нуль. Тільки не поспішайте, прочитавши це, бігти туди, де телекамери. Бо там все давно вже зайнято. Черга стоїть із бажаючих до екрана потрапити у відповідному контексті. Легше землю в центрі міста в оренду отримати, ніж поруч з ким треба у телевізорі хоча б раз показатися. Там свої фахівці існують. Умільці народні. Ті, що роками, а хто й десятиліттями, живуть із того, що їх бачили по телевізору. Та це занесло мене кудись. Я про інше хотів написати. Про те, що я не навмисне у тому телевізорі опинився. Вийшло так випадково. Точніше, майже випадково. Як саме і чому сталася ця випадковість, не скажу. Дивіться телевізор і все самі побачите!
