Відповіді на найскладніші, здавалося б, запитання, над якими століттями ламають голови найрозумніші ніби люди планети, виявляються часто настільки простими, що у це одразу і не повіриш. Для пояснення нагадаю давню байку про вірогідність зіткнення нашої планети з астероїдом. Науковці довго працювали над відповіддю і врешті зовсім заплуталися. Звичайна ж громадянка відповіла, що вірогідність падіння астероїда становить п'ятдесят відсотків — або впаде, або не впаде! Сміятися не раджу.
Відповіді на найскладніші, здавалося б, запитання, над якими століттями ламають голови найрозумніші ніби люди планети, виявляються часто настільки простими, що у це одразу і не повіриш. Для пояснення нагадаю давню байку про вірогідність зіткнення нашої планети з астероїдом. Науковці довго працювали над відповіддю і врешті зовсім заплуталися. Звичайна ж громадянка відповіла, що вірогідність падіння астероїда становить п'ятдесят відсотків — або впаде, або не впаде! Сміятися не раджу. Тому що ця відповідь насправді більш ніж серйозна. Вона дає нам ключ до вирішення головної проблеми наступних трьох днів — за кого голосувати? Нормальний виборець у такому випадку має дві проблеми. По-перше, він хоче проголосувати за того, хто, на його думку, є найдостойнішим. По-друге, він хоче бути впевненим, що цей його вибір щось реально змінить. Або не змінить, якщо виборцю і так добре. Якщо нас послухати, то нам усім дуже погано. І стає гірше з кожним днем. Підтвердженням цього є торгові центри, які один за одним будуються на одній околиці міста, і тисячі приватних обійсть, які будуються на околицях інших і між якими цілодобово їздять тисячі приватних авто з тими самими, яким усе гірше і гірше. А хіба ні? У сусіда машина нова, а у мене ні. Хто винен? Звісно, що влада, яка не дає поки що можливості усім мати нові авто. Напевно, тому влада перед виборами від народу переховується. Бо немає нічого гіршого, ніж бути кандидатом від влади — точно не оберуть. Зате кандидатів проти влади — скільки завгодно. І вони не стільки агітують за себе, скільки звинувачують конкурентів у тому, що ті насправді від влади. Чи добре це? Звісно, що добре. Залишається лише проголосувати правильно. Тобто проти влади. І не дивуватися після цього, що влада так багато голосів назбирала. Знаєте про закон природи згідно з яким із ста новонароджених завжди 51 хлопчик і 49 дівчаток? Де б ці новонароджені не з'явилися на світ і коли б це не сталося — закон діє безвідмовно. Так і в політиці — після кожних виборів співвідношення влади і опозиції становить п'ятдесят на п'ятдесят, після чого залишається лише дочекатися, хто з політичних хлопчиків стане дівчинкою чи навпаки. То чи варто нам тоді голови ламати, коли закон все одно спрацює? Варто. Тому що згадані новонароджені самі на світ, як відомо, не з'являться. Для цього слід зробити певні усім відомі дії. Так само і політиків слід обрати. Бажано самим. А там як вийде. Шансів, аби було так, як ми хочемо, ті ж самі п'ятдесят відсотків. Коли ж ми обирати не захочемо чи дозволимо робити вибір за нас, буде те ж саме, що в сусідній Росії, де вибору вже давно нема і навряд чи буде у майбутньому. Скажете, що серед нас є такі, кому це подобається. Скільки їх? Ви будете сміятися, але їх теж приблизно п'ятдесят відсотків. Коротше, вперед на вибори. Захищати свою половинку.
