Тут деякі жартівники мою рідну країну ображають. Кажуть, що аби стати нашим президентом, слід спочатку навчитися з перехожих шапки знімати. Ну як, скажіть, на це реагувати? Покажіть мені, де ті шапки? Хто у нас їх тепер носить? А у тих, хто носить, кому вони потрібні? Висновок — застрягли наші недоброзичливці у старих часах нашої загальної бідності, яку ми вже давно й успішно подолали. Це років шістдесят чи п’ятдесят тому зловмисники могли на беззахисну людину напасти і відібрати у неї чи то шапку, чи то одяг, чи то взуття. Було таке — роздягали людей і пускали додому ледь не голими. Але ж це було від бідності — не було що людям вдягати-взувати, тому поношені одяг чи взуття можна було комусь продати, а гроші потім, наприклад, пропити. Тепер залишилось лише друге — пропити гроші нині можна де завгодно і як завгодно. А ось продати комусь зняте із когось пальто чи шапку — проблема. Не тому, що те пальто чи, скажімо, шуба нічого не коштує. Бувають вони дорогими і навіть дуже дорогими. Але ж ті, хто їх собі купує, ніколи не будуть клієнтами злодіїв, у них і на нове грошей вистачить. Сьогодні з вкраденого продати можна хіба що автомобіль. Про що це свідчить?
Тут деякі жартівники мою рідну країну ображають. Кажуть, що аби стати нашим президентом, слід спочатку навчитися з перехожих шапки знімати. Ну як, скажіть, на це реагувати? Покажіть мені, де ті шапки? Хто у нас їх тепер носить? А у тих, хто носить, кому вони потрібні? Висновок — застрягли наші недоброзичливці у старих часах нашої загальної бідності, яку ми вже давно й успішно подолали. Це років шістдесят чи п’ятдесят тому зловмисники могли на беззахисну людину напасти і відібрати у неї чи то шапку, чи то одяг, чи то взуття. Було таке — роздягали людей і пускали додому ледь не голими. Але ж це було від бідності — не було що людям вдягати-взувати, тому поношені одяг чи взуття можна було комусь продати, а гроші потім, наприклад, пропити. Тепер залишилось лише друге — пропити гроші нині можна де завгодно і як завгодно. А ось продати комусь зняте із когось пальто чи шапку — проблема. Не тому, що те пальто чи, скажімо, шуба нічого не коштує. Бувають вони дорогими і навіть дуже дорогими. Але ж ті, хто їх собі купує, ніколи не будуть клієнтами злодіїв, у них і на нове грошей вистачить. Сьогодні з вкраденого продати можна хіба що автомобіль. Про що це свідчить? Про те, що усі ми стали у десятки разів багатшими, ніж в ті часи, коли у перехожих ондатрові шапки зривали в темних провулках. Вдягнутися нині можна практично задарма — майже новий одяг, як у нас пишуть, «з Європи» продається на вагу і підібрати собі пристойний гардероб можна за мінімальні гроші. Коротше — завалена країна тим шматтям вище берегів. Крадуть тепер інше. Що саме? Почитайте на відповідній сторінці у цій же газеті. Шапку тепер можуть зняти хіба що для розваги, але ж ніяк не для особистого збагачення на певні гроші, нехай і маленькі. Та й шапок тих зараз майже ніхто не носить. Такі вже морози були цієї зими, а народ усякими в’язаними чи трикотажними чепцями обходився чи просто капюшон теплий на голову натягував. Навіть міліція наша славна, якій шапки належить носити по формі, намагалася взимку кашкетами обходитися. Тому дарма ті жартівники нам про оті шапки та президента нагадують. Хто знає, може, колись у давні часи знімання шапки було таким собі актом прогресу — вказівкою у майбутнє, коли народ житиме багато і ніхто цих шапок не носитиме. Ми звикли називати себе бідними і робитимемо це завжди. І це нормально — колись ознакою добробуту була ондатрова шапка, а тепер автомобілем нікого не здивуєш. І усе це багатство створили ми самі, нехай воно в основному і китайського виробництва. Бо китайці нам це усе роблять тому, що у нас є демократія, а у них немає. Значить там, де є демократія, люди завжди будуть багатіти, нехай і не так швидко, як вони цього хочуть. А демократія — це вільний вибір. І коли знімання шапок із перехожих у молоді роки майже половина народу вважає для свого очільника нормальним, значить так тому і бути. На жаль, передбачити, чим зараз промишляє наш президент, скажімо, 2030 року, неможливо. Бо молодий іще той президент майбутній, і ніхто поки що його не знає. Хіба що у міліції.
