Преса щодня повідомляє про замерзлих. Їхня кількість лякає цивілізовану Європу. Справді — як може замерзнути на смерть людина у двадцять першому столітті? Це колись, дуже давно, лютий мороз міг застукати зненацька людину, яка заблукала по дорозі у полі чи у лісі. А тепер від чого? Як на мене, відповідь проста — люди замерзають від свободи. Колись держава контролювала усе і усіх. За те, що не влаштувався вчасно на роботу, могли посадити до в’язниці. Так само каралося проживання без прописки. Кожна людина була на обліку. Влада знала, де ця людина живе, де працює або вчиться і таке інше. Жити просто так — просто неба тоді могли хіба що цигани.
Преса щодня повідомляє про замерзлих. Їхня кількість лякає цивілізовану Європу. Справді — як може замерзнути на смерть людина у двадцять першому столітті? Це колись, дуже давно, лютий мороз міг застукати зненацька людину, яка заблукала по дорозі у полі чи у лісі. А тепер від чого? Як на мене, відповідь проста — люди замерзають від свободи. Колись держава контролювала усе і усіх. За те, що не влаштувався вчасно на роботу, могли посадити до в’язниці. Так само каралося проживання без прописки. Кожна людина була на обліку. Влада знала, де ця людина живе, де працює або вчиться і таке інше. Жити просто так — просто неба тоді могли хіба що цигани. Та й серед них, як розповідають, були інформатори, від яких влада знала, скільки тих циган є, де вони живуть і чим займаються. Тепер усе це в минулому. В анкетах навіть запитання з’явилося — місце реального проживання. Не реєстрації, а саме проживання. Та й на це запитання за бажання можна або не відповідати, або відповідати як завгодно. Ми отримали свободу, якої не мали з дуже давніх часів. Державу тепер цікавите не ви, а ваші гроші. Щоб податки вчасно платили. Щоб не ухилялися. Коли ж вам платити немає чого або у вас грошей стільки, що державу вони не цікавлять, можете жити де хочете і як хочете. Можете вільно пересуватися, вільно хворіти і вільно помирати. Дивно виглядають репортажі про місця для обігріву та харчування бездомних у мороз. Ніби потурбувалася влада про цих людей. А якщо морозу немає? Коротше, народ тепер почав вільно користуватися ще однією свободою — свободою помирати на вулиці. Можете зауважити, що помирають на вулиці від морозу здебільшого дуже нетверезі, а точніше, зовсім п’яні люди, котрі засинають просто на вулиці і більше не просинаються. Це справді так. Але ж колись заснути на вулиці п’яним було неможливо. Тебе одразу підбирали і везли до витверезника. Потім ти платив за це і мав неприємності на роботі. А якщо ти ніде не працюєш і грошей з тебе не візьмеш? Тож витверезник як спосіб вижити поступово зник. Тепер там офіс. Звісно, якби не сильний мороз, той п’яничка поспав би десь під парканом, а потім прокинувся. І ніяких для влади проблем. Точніше, публічних проблем. Бо люди на вулицях помирають у нас постійно. Просто не в такій кількості. Їх належним чином підбирають відповідні комунальні служби і дають останній притулок на відведеній для цього ділянці на кладовищі. Тепер, коли мороз зробив це явище масовим, доводиться вживати заходів. Тобто повідомляти про замерзлих, складати щоденно їхню кількість і оголошувати на увесь світ. Ті, хто оголошує, здається, навіть не розуміють, про що повідомляють. Бо ж морози у двадцять і більше градусів регулярно бувають у певних місцевостях. І ніхто там від них масово не гине. І пращури наші, які жили у хатах під стріхою, теж у морози не вимерзали десятками та сотнями. Бо тоді не було свободи. Тепер свобода є. Ми на власні очі побачили ще один її прояв. Що робитиме влада? Не знаю. Влада у нас настільки розбещена, що громадяни цікавлять її лише як джерело отримання прибутків. Якщо не матеріальних напряму через податки, то опосередковано — через голоси на виборах. Їх цікавить, за кого ми проголосуємо. І практично усе. Завдання влади — забезпечити потрібне голосування на наступних виборах, аби залишити все так, як було. Сотня чи кілька сотень замерзлих на це істотно не вплине, тож причин для особливого занепокоєння немає. Бо у нас тепер свобода! Замерзайте вільно — вільні громадяни вільної держави!
