Окрім їжі, бажано щоденної, та решти матеріальних і гігієнічних потреб, кожен із нас має потреби розумові.
Серед цих потреб у багатьох присутнє бажання щодня дізнаватися про останні новини. Декому цього мало — хочуть подробиць. Оцінок та аналізу бажають. Із цим ніколи проблем не було. Тут асортимент простий — що дозволяють, або за що платять, то нам і коментують, то нам і аналізують. Приміром, в останні два роки практично щодня десь виникає "аналітик", який прогнозує швидкий крах політики Росії взагалі та Путіна зокрема. Прогнози ці бувають різними за якістю, за аргументацією і просто за стилем викладення. Головне — вони з'являються з тою ж невпинністю та невідворотністю, з якою у чесного та непідкупного кандидата у міські голови після обрання з'являється новий будиночок на півтора поверха. Нічого нового у цьому нема. Я особисто провів перші тридцять років свого життя під такі ж самі регулярні "аналітичні висновки" щодо "системної кризи капіталізму", дні якого спливають. Що цікаво — наявність при цьому цілком здорового та процвітаючого капіталізму тодішніх "аналітиків" зовсім не обходила. Працювали люди. Причому працювали з обох сторін. У капіталістів такі ж самі "аналітики" понад сімдесят років поспіль прогнозували ледь не завтрашній крах радянського соціалізму-комунізму. І всім було добре. Люди цим ділом усе життя годувалися та ще й дітей з онуками до годівниці прилаштовували. Коли ж увесь цей соціалізм несподівано для тих та інших "знавців політики та економіки" гавкнув, вони не розгубилися, пояснивши, що саме цього і прагнули, в один момент забувши і про "побудову комунізму", і про "кризу капіталізму". І зараз у нас практично те ж саме. З одного боку, від Донецька "точно прогнозують" одне, з іншого — повністю протилежне. І всі на роботі. Одна проблема — становище може змінитися у будь-який момент. Або не змінюватися взагалі років так триста. І усі триста років нові покоління "експертів" казатимуть те ж саме, що кажуть тепер — якщо не завтра, то за тиждень-місяць-рік Росія рухне. Чого ми це все слухаємо та читаємо? Тому що до церкви регулярно не ходимо. Якби ходили, то знали б, що рано чи пізно настане Царствіє небесне, але, скоріше за все, це станеться не завтра, а… коли-небудь. Батюшка — він же той самий "аналітик", тільки іншого профілю. А дурниць він каже менше тому, що досвід є — Царствіє небесне нам обіцяють вже 1982 роки. На Великдень буде 1983. Ми віримо у це, ясна річ. Але віра ця не заважає нам жити, працювати і все інше. Тож давайте щоб і неминучий крах "путінської Росії" який, не виключено, настане не раніше від Царствія небесного, прости Господи, теж не заважав нам жити, працювати і все інше.
