Черговий проект забудови центральної частини міста, презентований нещодавно у міській раді, нагадав мені, звісно ж, анекдот. Це ж нормально, коли будь-яка подія нагадує анекдот. Не тому, що смішна, а тому, що таке вже було, причому не один раз, і сміялися над цим так довго і часто, що закарбували цей сміх в анекдот, якому, гадаю, не менше тисячі років. У тому анекдоті герой обіцяє царю за двадцять років навчити віслюка читати, закладаючись власною головою. Ризику, на думку героя, немає: за двадцять років хтось із трьох — або він, або цар, або віслюк — точно помре, а потім піди розбирайся, хто краще читав! Звісно, що за тисячу років медицина зробила великий крок уперед і люди живуть тепер довше, ніж тоді, навіть регулярно вживаючи алкогольні напої. Про віслюків не знаю.
Черговий проект забудови центральної частини міста, презентований нещодавно у міській раді, нагадав мені, звісно ж, анекдот. Це ж нормально, коли будь-яка подія нагадує анекдот. Не тому, що смішна, а тому, що таке вже було, причому не один раз, і сміялися над цим так довго і часто, що закарбували цей сміх в анекдот, якому, гадаю, не менше тисячі років. У тому анекдоті герой обіцяє царю за двадцять років навчити віслюка читати, закладаючись власною головою. Ризику, на думку героя, немає: за двадцять років хтось із трьох — або він, або цар, або віслюк — точно помре, а потім піди розбирайся, хто краще читав! Звісно, що за тисячу років медицина зробила великий крок уперед і люди живуть тепер довше, ніж тоді, навіть регулярно вживаючи алкогольні напої. Про віслюків не знаю. У нас їх майже немає, напевно тому, що занадто багато було серед нас обіцяльників. Ось і повимирали ті віслюки у нашій місцевості. Але, на щастя, не назовсім. Перший проект реконструкції території навпроти місця, яке тоді називалося «площею Леніна», я побачив понад сорок років тому. У виставковому залі на тодішній вул. Комуністичній. Там, де тепер торгують псевдояпонськими холодильниками, був виставлений красивий макет висотного готелю, до якого від новенького тоді центрального універмагу вела пішохідна естакада. Гадаю, що таких макетів було досить і до цього. Та не будемо заглиблюватися у віки. Лише зауважимо, що з часу представлення проекту висотного готелю у Рівному не дожив до наших днів жоден віслюк, а також свиня, собака, кішка та інші представники тваринного світу, яких можна було б на спір навчити читати раніше, ніж той готель буде збудований. Як наслідок, маю гарну ідею. Обіцяю навчити всіх без винятку рівнян не матюкатись на вулиці раніше, ніж буде збудована ота запрезентована навпроти центрального майдану міста «плаза». Що мені буде, якщо не навчу? Якщо ви, мої друзі, будете і надалі спілкуватися матюками? Цікаве запитання. На яке я відповім своїм запитанням відповідно до славних традицій братнього нам народу. А що буде тому, хто не збудує у центрі обіцяну «плазу»? Скажете, що я глузую? Що і так заздалегідь відомо, що нікому нічого ні за що не буде. І що, скажіть, у цьому хорошого? У тому, що у місті ніхто за свої обіцянки не відповідає? Відповідаю. Хорошим у цій нашій всезагальній безвідповідальності є лише те, що серед тих, хто ні перед ким ні за що не відповідає, і ми з вами, шановний читачу. Нас же не запитають наші діти й онуки, а чому це у нас так, а у Тернополі краще? Чому в нас так, а у Луцьку вище? Чому в нас так, а у Хмельницькому дешевше? Був у нас момент, коли більшість громадян ніби прокинулася і забажала жити по-новому. Майже двадцять років з того часу минуло. А потім — все! Тиша! Нічого нового, окрім собору, в місті за цю історичну епоху не збудували. Оті сараї торгові по околицях не рахуємо. Зате проектів було! Від трамваїв до оцієї, як її? Згадав — «плази». Міг би виступити проти такої не дуже приємної назви центру міста. Але не буду. Тому що знаю анекдоти на всі випадки життя. Згідно з цим анекдотом ніякої «плази» ніхто у центрі міста не збудує. А той, хто повірить у реальність проекту — або цар, або віслюк. Оскільки «царя» у нас у Рівному тимчасово немає, то сам лише віслюк і залишається. Можна хоч зараз назвати його іменем майбутню «плазу». Назвати і забути. До нового анекдоту.
