Ця загадка непокоїла мене ще у далекій юності. Тоді я почав помічати, що для офіційної тодішньої батьківщини я і всі інші існують у двох варіантах. Коли треба щось велике — наприклад, піти на війну чи чогось досягнути, то ми усі були «народом».
Коли ж справа доходила до повсякденного життя, то ми із «народу» перетворювалися на «населення». Підкреслюю, це було дуже давно, і багато із нинішніх читачів цього просто не можуть пам’ятати. Але нічого, їм нагадують. Ось вас особисто ніяк не напружує словосполучення «газ для населення», який чомусь має бути дешевим або взагалі безплатним? Мене напружує. Тому що коли є «газ для населення», то має бути і «хліб для населення», «горілка для населення», «бензин для населення», «автомобілі для населення» і так далі. Чому наші політики такі непослідовні? Чому дбають лише про «газ для населення»? Я, наприклад, просто знемагаю останнім часом через відсутність «чорної ікри для населення». Ну де той політик, який мені її пообіцяє? Тільки щоб без обману — кабачкову ікру не пропонувати! Хотілося б також особняків «для населення» у два поверхи задарма. Ну тісно «населенню», хіба на ясно? Ну ви зрозуміли прикол, чи не так? А якщо зрозуміли, то чому дозволяєте називати себе «населенням»? Я здогадуюсь: ви хочете дешевого або безплатного хоча б чого-небудь! А дешевого не буває! Той сир, що дешевий в магазині, насправді не сир — у ньому відсутні навіть натяки на молоко! Оце, виходить, і є «для населення»? Ота бурда газована, яку в нас чомусь «шампанським» називають, теж, я так розумію, «для населення». Ну добре, ви готові їсти і пити усяку радість, вдягатися у казна?що, аби лише дешево. Але ж варто подумати, що хтось таки їсть справжню ікру і п’є справжнє шампанське. Хто вони? Чи не ті ж самі, хто обіцяє вам дешевий газ, обзиваючи «населенням»? Себе вони «населенням» не вважають — у них грошей на рекламу своїх обіцянок скільки завгодно і навіть більше. І знаєте чому? Тому що більшість із нас і справді готова бути хоч «населенням», хоч ким завгодно, аби поменше працювати і побільше отримувати. Те, що виходить, в основному, перше, цих людей якось не дуже цікавить. Тому що цікавість до того, хто ти такий, які маєш права та обов’язки, приходить з усвідомленням себе особистістю, яка сама вирішує, як жити. Із таких особистостей виходить народ, який ніколи не повірить дурним обіцянкам. Шкода лише, що «населення» у нас, як виглядає, поки що більше.
Микола НЕСЕНЮК.
