Є такий канал по телевізору. Зветься «дискавері», тобто «відкриття». Показують на цьому каналі виключно пізнавальні фільми і програми, розраховані на дітей молодшого шкільного віку. Як результат, реклами пива, горілки і всюдисущих прокладок на екрані немає. Зате є купа всього цікавого, зокрема, з історії. Захоплюючі оповіді про історичні події роблять глядача на якусь мить знову маленьким, здатним захопитися середньовічними лицарями, римськими гладіаторами чи французькими мушкетерами.
Є такий канал по телевізору. Зветься «дискавері», тобто «відкриття». Показують на цьому каналі виключно пізнавальні фільми і програми, розраховані на дітей молодшого шкільного віку. Як результат, реклами пива, горілки і всюдисущих прокладок на екрані немає. Зате є купа всього цікавого, зокрема, з історії. Захоплюючі оповіді про історичні події роблять глядача на якусь мить знову маленьким, здатним захопитися середньовічними лицарями, римськими гладіаторами чи французькими мушкетерами. Одне погано: кіно у ті історичні часи не існувало, а на екрані щось має бути. Тому автори програм, нікого не попередивши, використовують як відеоілюстрації подій давнини… кадри із художніх фільмів різних років. Зокрема, епізод із радянської кінокартини тридцятих років минулого століття «Лєнін в октябрє», де озброєний натовп штурмує Зимовий палац у Петербурзі, вилазячи невідомо за чим на ковані ворота. І що з того, що насправді ніякого штурму не було? Що все це вже потім було вигадано сталінською пропагандою? Показали по телевізору — значить було! І нікому вже нічого не доведеш. Аж поки не забудуть той 1917-й назавжди і не почнуть святкувати… 2004-й. Той самий, річницю якого ми всі у вівторок будемо відзначати. І що з того, що реальні наслідки подій, названих «помаранчевою революцією», поки що протилежні тим, на які сподівалися? Що реально минулорічний переворот (а це був саме переворот за всіма науковими визначеннями) здійснювався не на вулицях, а в тихих кабінетах, де «вороги» довго домовлялися про те, хто, кому і як передаватиме владу? Нікого це сьогодні не цікавить. А дарма! Хотілося б таки знати, чи були злочинні фальсифікації виборів з боку Януковича? Якщо були, то чому він на свободі? Чи отруювали Ющенка? Якщо отруювали, то хто і коли? І чому отруювачі досі не названі й не покарані? Чи викликав Кучма до Києва військо для придушення демонстрантів? Якщо так, то чому він не у в’язниці? Список подібних запитань, цілком нормальних і логічних, може продовжити кожен, хто не забув минулу осінь. Якщо на ці запитання немає відповіді через рік, виходить, що все це було неправдою? Чи не так? А якщо не було злочинів, отруєнь, фальсифікацій з боку Кучми-Януковича, якщо вони ні в чому не винні, то судити треба учасників заколоту, які відібрали торік у Януковича законну владу. Не буде нічого. Нам традиційно нічого не скажуть, а замість цього запропонують театралізовано відсвяткувати «річницю Майдану». Бо за рік про «революцію» вже і фільмів поназнімали, і пам’ятників самі собі понаставили, і у шкільні підручники це наше щастя позаносили. Гадають, що діти, яким розкажуть казочку про «помаранчевий Майдан», почнуть грати «у революціонерів», як у минулому столітті грали у «штурм Зимового палацу»? Не будуть. Тому що у казці про «пролетарську революцію 1917 року» був хоч якийсь «екшн», тобто дія. «Червоні» бігли з багнетами на штурм, а це, що не кажіть, красиво. А що робили торік «помаранчеві»? Стояли собі на майдані, пританцьовували, співали, кричали «Ющенко!», а також пили і закушували. Майже як на Новий рік і Різдво під час традиційного «п’яного місяця». Що тут красивого, як у це можна гратися дітям? Не хвилюйтеся, знайдуть. Вже тепер «ветеранів Майдану», а простіше, тих, хто танцював і кричав «Ющенко!» найдовше і ближче до сцени, намагаються прирівняти ледь не до бійців УПА. Чому ні? Аби зняти все потім красиво на відео і видати все це нашим онукам за правду, показавши по каналу «дискавері».
