Тепер вже очевидно, що казочку про неймовірно якісні «білоруські продукти», які ніби зроблені винятково з натуральної сировини і набагато кращі за українські, почали у нас розповсюджувати не випадково. Створення іміджу Білорусі, де, на відміну від України, усюди «порядок», все працює і все дуже якісно, було частиною російської гібридної війни поряд із медведчуківською пропагандою. На цю пропаганду велися в основному люди старшого віку, які або взагалі ніколи у тій Білорусі не були, або були дуже давно, коли і трава була зеленішою, і сонце теплішим, і все інше хоч трохи рухалось…
Комерційної складової у просуванні «білоруських продуктів» практично не було – одна справа теревенити з сусідками про «білоруський порядок» десь на лавочці, інша – платити гроші за «білоруські продукти» з власної кишені.
Виявилося, що за співвідношенням «ціна-якість» харчі з Білорусі аж ніяк не кращі за українські. Скоріше, навпаки. Тому магазини із «білоруськими продуктами», які почали з’являтися у нас років п'ятнадцять тому, згодом або закривались через збитковість, або змінювали асортимент. А ті, що залишались, цілком вірогідно отримували дотації самі знаєте звідки і від кого.
Винятком із правила була фірма з Дніпра, яка ще з часів Януковича почала виробляти морозиво із білоруською назвою «Бєлая бяроза». Лідером ринку завдяки цьому вона якось не стала, але від маскування «під Білорусь» вперто не відмовлялась. Днями все змінилося – морозиво згаданої фірми тепер зветься по-нашому «Біла береза».
Дійшло нарешті до спритних маркетологів, що нині словосполучення «білоруські продукти» означає для українців аж ніяк не сметану чи морозиво, а смертоносні ракети, що запускаються з Білорусі по українських містах та селах. Тому продати щось вигідно під маркою «білоруське» стане можливо дуже нескоро. Вже на за нашого і їхнього життя.
Микола НЕСЕНЮК.
