Рівненська АЕС — піонер атомної енергетики

У слові «піонер» присутня могутня творча динаміка. Англійське слово «pioneer» означає «перший». Так у США називали тих, хто першим йшов на дикий захід освоювати нові території. Отже, піонер — це першопроходець, який вказує дорогу іншим. Таким першопрохідцем у складі державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», якій нещодавно виповнилось 15 років від дня заснування, є Рівненська АЕС.

Історія та сучасність Рівненська станція дійсно перша. Це перша в Україні атомна електростанція з енергетичними водо-водяними реакторами типу ВВЕР-440. Відлік своєї історії станція веде з 1971 року, коли почалося проектування Західно-Української АЕС, яку пізніше перейменували на Рівненську. Будівництво ж розпочалося на станції в 1973 році. Цікаво, що саме на Рівненській АЕС вперше не тільки у вітчизняній практиці, але й у європейській, було зведено градирні висотою 150 м. За формою градирні нагадують неправильний стягнутий посередині циліндр, нижній діаметр якого становить 127 м, а верхній — 66 м. Кожна з градирень за годину охолоджує до 100 тис. м3 води, що дорівнює стоку Дніпра. Так було забезпечено оборотне водопостачання станції в замкнутому циклі, що зводить до мінімуму споживання води й повністю виключає можливість забруднення навколишнього середовища. Два перших енергоблоки Рівненської АЕС було введено в експлуатацію в 1980 та 1981 роках. Третій енергоблок запрацював у 1986 році. На третьому енергоблоці встановили турбіну нового покоління з першим двополюсним турбогенератором потужністю 1 млн. кВт на три тисячі обертів за хвилину. Порівняно з попередніми блоками РАЕС на «мільйоннику» було багато нового — тип конструкції басейну витримки і перевантаження, контаймент (оболонка). Рівненська АЕС — перша в Радянському Союзі, яку перевіряла комісія МАГАТЕ. У її складі були фахівці з Японії, США, Канади, Німеччини, Фінляндії, які позитивно оцінили рівень безпеки станції. З середини 90-х цей контроль здійснюється постійно. Відтоді за операціями транспортування, прийому, завантаження ядерного палива, вивантаження відпрацьованого палива та відправкою його на утилізацію ведеться спостереження за допомогою відеосистем, які встановлено на енергоблоках №№1, 2. Доступ до них мають тільки фахівці МАГАТЕ. Подальший розвиток Рівненської АЕС було зупинено введенням в Україні у 1990 році мораторію на будівництво атомних станцій. Четвертий енергоблок, який мав запрацювати у 1991 році, було законсервовано. Доведення його до ладу було здійснено силами компанії «Енергоатом» вже в 2004 році майже водночас з другим блоком Хмельницької АЕС. На обох енергоблоках було реалізовано заходи з підвищення безпеки та надійності. Це підвищило рівень безпеки експлуатації блока до світового, що підтвердила проведена в квітні 2004 року партнерська перевірка Всесвітньої асоціації операторів АЕС. Введення в експлуатацію 4-го блоку Рівненської АЕС та 2-го блоку Хмельницької АЕС дало можливість зняти напруженість з постачанням електроенергії в центральних регіонах. Протягом останніх років РАЕС виробляє щорічно близько 17 млрд. кВт-годин електроенергії, що становить 20,5% від виробництва атомними електростанціями, або 8,5% від загального виробництва електроенергії в Україні. А 25 липня цього року Рівненська АЕС виробила ювілейну 350-мільярдну кВт-годину електроенергії.

Хмельницькі та рівненські атомники стали піонерами в освоєнні нових технологічних систем безпеки для атомних енергоблоків і в наші дні. Однією з найбільш успішних європейські експерти визнали «Програму підвищення безпеки «після пуску» енергоблоків ХАЕС-2/РАЕС-4», у фінансуванні якої брали участь Європейський банк реконструкції і розвитку та Євроатом. Нині «Енергоатом» продовжує здійснювати активну діяльність для запобігання подіям, подібним до тих, що відбулися на японській АЕС «Фукусіма». Одним з найважливіших елементів є забезпечення водневої безпеки енергоблоку. На українських атомних енергоблоках було встановлено пасивні допалювачі водню з розрахунку на максимальну проектну аварію. Також на найновіших енергоблоках ХАЕС-2 та РАЕС-4 встановлено системи контролю концентрації водню в гермооболонці. Такі заходи водневої безпеки буде невдовзі впроваджено на всіх енергоблоках України в першочерговому порядку.

Стратегічні рішення Рівненські атомники першими відкрили ще одну сторінку в історії атомної енергетики України. Керуючись Енергетичною стратегією України на період до 2030 року та Комплексною програмою робіт із продовження терміну експлуатації діючих енергоблоків АЕС, колектив НАЕК «Енергоатом» успішно модернізував та досяг продовження дії двох перших блоків РАЕС на 20 років. Комплексна програма з модернізації і підвищення безпеки проводилась із залученням фахівців НАНУ, міжнародних організацій та в тісній співпраці зі спеціалістами МАГАТЕ. Модернізація найстаріших в Україні атомних блоків тривала шість років. Найпершим кроком цієї програми стала оцінка будівель і споруд. Оцінювався стан корпусів реакторів (КР), оскільки саме вони є основними незамінюваними елементами реакторної установки, що визначає можливість продовження понадпроектного терміну експлуатації енергоблоку. Варто відзначити унікальну за своєю специфікою роботу, що вперше проводилась в Україні й потребувала певної технічної підготовки та спеціального обладнання, — виконання відновлюваного відпалу корпуса реактора блоку №1. А далі було здійснено комплекс дій з модернізації та реконструкції обладнання та систем і підвищення їхньої безпеки. На блоці №1 здійснено 60, а на блоці №2 — 37 таких заходів. Зусилля атомників було гідно оцінено. Державний комітет ядерного регулювання України в грудні 2010 року прийняв рішення про продовження терміну експлуатації енергоблоків №1 та №2 Рівненської АЕС на 20 років. — Отримані ліцензії на продовження ресурсу наших «первістків» — спільна трудова перемога. Вона стала можливою завдяки сумлінній праці кожного, а також підтримці НАЕК «Енергоатом», НКРЕ та уряду, — зазначив з цього приводу генеральний директор ВП РАЕС Михайло Колісниченко. — Сьогодні всі блоки станції плідно працюють задля економічного розвитку держави. Розвиток атомної енергетики у західному регіоні має на меті реалізацію двох стратегічних завдань. По-перше, зняття напруження з енергопостачанням в центральному регіоні країни. У зв’язку з цим «Енергоатом» реалізує ще один проект, який має за мету зняти обмеження на виробництво електроенергії на РАЕС. Нині будується високовольтна лінія електропередач напругою 750 кВ від РАЕС до підстанції «Київська», а атомники здійснюють реконструкцію відкритих розподільчих споруд 750 кВ Рівненської та Хмельницької АЕС. Це дозволить значно покращити енергопостачання центру країни, і особливо Києва та столичного регіону. Ще більш значущим для України може бути реалізація проектів просування української електроенергії на західні ринки. Знаковою подією у цьому плані стало приєднання 15 червня цього року Асоціації «Український ядерний форум» до Європейського ядерного форуму (Форатом), за що проголосувала його Генеральна асамблея. Асоціація УЯФ, очолювана президентом ДП НАЕК «Енергоатом» Юрієм Недашковським, першою з подібних організацій, які не є членами Європейського Союзу, стала членом Форатому. За словами Юрія Недашковського, це передбачає можливість разом із європейськими колегами захищати і просувати свої інтереси на ринку Європи. Діяльність рівненських атомників, як і всіх атомників країни, спрямована насамперед на забезпечення надійної та ефективної роботи атомних електростанцій та підвищення їхньої безпеки. Адже сьогодні АЕС генерують 50% усієї електроенергії в Україні. Провідну роль атомна енергетика відіграватиме і надалі, оскільки є всі можливості, щоб працювати плідно і безпечно.