Такого ви ще не читали

449 0

Ми у соцмережах:

Такого ви ще не читали

Колись дуже давно батькові подарували на день народження збірку італійських новел Франко Сакетті. Звісно, що у перекладі — хто міг тоді знати, що у новому тисячолітті італійська мова стане у Рівному якщо не другою, то третьою чи четвертою за розповсюдженням. Хоча і тепер читанням згаданого письменника та інших італійських літераторів наші місцеві знавці італійської якось не зловживають.

Продовжую: коли у нас з’явилася ця книжка італійських новел, я саме навчився читати, тож «ковтав» усі книжки підряд. А на цій спіткнувся. Бо перед кожною новелою, яка представляла собою анекдот з італійського життя, був заголовок на кілька рядків, у якому коротко переповідався зміст новели. Мені так було нецікаво. Це все одно що у заголовку детектива написати хто вбивця. Я тоді не знав, що у XVII столітті, коли видавалися ці новели, детективів ще не писали. Книжок у тому XVII столітті було мало, і коштували вони дуже дорого. Тому автор, аби зацікавити читача, мав вже у заголовку пояснити, про що буде далі. Такий самий заголовок, до речі, і у всесвітньо відомого роману Даніеля Дефо про пригоди Робінзона Крузо. Просто тепер це нікому вже не треба, і цей заголовок не виносять на обкладинку книжки. Згадати про заголовки книжок, що писалися триста-чотириста років тому, мене змусила прикра, як для мене, особливість нинішнього масового читача. Того самого, що читає лише в інтернеті. Без образ, але мені здається, що цей наш читач потихеньку повернувся до XVII століття. Бо читає винятково заголовки. Який би розумний текст не написав автор, його прочитають або ті, хто цього автора знає, або ті, кому саме цей автор цікавий. І більше ніхто. Тому що усі інші дивляться на заголовки. Ну що скаже цьому читачу назва будь-якої класичної книжки чи класичного твору, якщо їх не проходили у школі? Нічого. Тому масово популярного свого часу письменника Діккенса нині ніхто б і не помітив. Бо назва будь-якого його роману нічого сучасному читачеві не говорить. Наприклад, роман «Олівер Твіст». От якби назва була «Як ледь не зґвалтували лондонського безпритульного», тоді інша справа! Хоча закони інтернету вимагають, щоб слово «зґвалтували» було у заголовку не третім, а першим. Так надійніше! Ось чому я назвав цю статтю саме так! Впевнений, що завдяки саме такому заголовку її прочитає в інтернеті набагато більше людей, ніж зазвичай читає мої статті. Сподіваюсь, що їм сподобається, і надалі мені не буде потреби для подібних фокусів. Щасти вам у новому році!

 


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також